Макс в останньому подкасті скаржиться на якість кода Джинні (спойлер: трабла в занизькому рівні абстракцій місцями, нічого складного), “занадто мало за ним стежив”, і таке інше (послухайте сам подкаст для подробиць, там недовго).

То що хочеться сказати за цю історію. В світі багато статей, книжок і просто вільноплаваючих порад виду “найми людину і делегуй їй все”. Ну і якби це хороша порада, стратегія — це 80% складності життя, але не треба забувати, що тактіка — теж 80% складності (я уявляю собі цей жарт як комплексні числа, типу це 80% в різних напрямках на площині, вибачте за хвилину задротства).

Чи як то кажуть, диявол — в деталях. Тобто просто скинути відповідальність на людину — не спрацює (зазвичай). Не обов’язково тому, що людина не потяне, але ж мета, підходи, критичні місця, настрій, характери, обсяг власне відповідальності — це все абсолютно невідоме!

Там далі він розвиває думку про те, що треба починати з простих задач (навіть якщо людина шарить), і перевіряти їх виконання. Все так само, як в команду наймаєш нового програміста — ти спочатку на нього накидуєш трошки, дивишся, а потім вже відпускаєш його лупати сю скалу в повну силу. :)

Питання: що робити, коли наняв людину для задач, яких ти сам не вмієш? Умовно кажучи, як я прийшов в Касту — Андрій (CEO Касти) не вмів програмувати, не вмів керувати розробкою, і не знав, як виправити проблеми свої, що робити в такому випадку? Імхо, щотижневі 1-1 із зануренням у проблеми, методи їх рішення, і просто навчати. Навчання потребує від того, хто навчає, більшої усвідомленності дій, і дозволить з однієї сторони виправити напрямок, якщо треба, а з іншої — відкриє слабкі моменти/балаболок/тощо.

Ми з Андрієм такого не робили, йому зі мною просто пощастило. 😁 Але ж не кожен така цукерочка. 🤣