Це знання.
Різниця ось у чому: освіта робить людину освіченою, а знання — ерудованою.
Ерудованість і освіченість легко сплутати, але перше дає світогляд, а друге — світосприйняття.
Тут заради розуміння посту ви повинні грати зі мною, а не проти мене, бо я цю думку ношу в голові вже пів року і не можу сформулювати, мені не вистачає лексікону і розуміння. Бо я дуже добре ерудований, а от освіта в мене не дуже системна.
Це результат совєцької системи вищої освіти та протиставлення «фізиків та ліриків». В реальності протиставлення немає: потрібні обидві сторони, щоб мати всестороннє освічену (і ерудовану) людину.
Технічна освіта виховує змогу бачити системи. Гуманітарна — змогу бачити людей.
Що важливіше, ми можемо побачити в срачах ерудованих програмістів на доу. А ще в реакції загальної більшості дуже добре ерудованих російських програмістів на війну.
Технічна освіта (принаймні нашого зразка) — це напихування знаннями. Людина від того знає більше, але не розумнішає, хоча самовпевненість росте дай боже. А ще й під час того напихування людина починає відноситися до всього у цьому світі як до інженерної системи — без всякої емпатії. Наші ВУЗи нас вчать напихуватися знаннями, але не вчать бути людьми.
Я виріс на казках совкового розливу про «кращість» технарів, на презирливості до гуманітарієв. Рунет 90-х був просякнений цим наскрізь. Воно досі з мене іноді лізе. :( Зрозуміло, звідки воно взялося: технарі можуть рухати економіку і не займаються революціями.
Тому і саме тому наша інженерна вища освіта гівно. Бо це не освіта.
