Мої спостереження за собою і друзями кажуть про те, що люди з однією дитиною не розуміють, наскількі всі люди різні. Це вже не кажучи про людей без дітей — брак досвіду спостереження за іншими, особливо ще не зіпсованними вихованням та суспільством, явно заважає це усвідомити.

Так, у якийсь момент стається прозріння про те, що кожна людина — головний герой свого життя, а не просто статист (втім, не у всіх воно стається). Але розуміння, наскільки різні мотивації, емоції й дії можуть бути — потребує другої дитини. :)

Це не те що я вам раджу завести двох дітей прямо зараз, це роздуми за те, що людям дуже важко усвідомити щось. Це не те щоб нова інформація, але я забуваю про це і про себе, і про інших.

А зараз, здається, це яскраво можна побачити у поведінці, скажімо, Макрона, який виріс у часи відносно беззубої Росії — кінця 80-90-х (він 1977 року). Виріс далеко від неї, тому усвідомити, що всі ці бізнеси з нею — це торгівля з терористами — йому банально важко. Це не виправдовує його, це скорше пояснює нам, чому він таке лайно.

З Шольцем схоже, членство у Jusos не пройшло дарма.

З Байденом теж! Він все життя прожив у стані, коли совок вважався силою, здатною на рівних боротися з США. Тому він і зараз обережно себе поводить (не про висловлювання річ, а про дії).

Інакше кажучи, усі люди — усе ж таки люди, і їх власний досвід дуже впливає на сприйняття світу і заважає і зрозуміти інших людей, а іноді й адекватно себе поводити.