Колись, на зорі часу (за моїми стандартами), на початку 00-х у КПІшних ньюсах (це у сенсі у NNTP-групах) була популярною фраза про «використовуй інструмент під свою задачу». Ну й загалом консенсус був, що всі ці наші комп‘ютери - вони про пошук оптимального рішення, меритократію і все таке інше.

І як тепер, після стількох років, зрозуміло, які то були наївні балачки! Величезний ландшафт рішень і те, що він постійно змінюється (і може ще якісь причини є) призвели до того, що тепер в нас фактично індустрія моди.

З‘явилася нода — ура, побігли туди! З‘явився го - ура, побігли туди! Моє комм‘юніті не любить JVM — знач все, що вони роблять, фуфло, не буду туди дивитися! Ну й таке інше, розумна оцінка рішень дуже складна і важка, тож зазвичай все через емоції.

Але ще є ефект другого порядку! Коли звичайний розробник приходить до звичайного керівництва і каже «давайте заюзаємо оцю прикольну штуку», звичайна реакція це «ох знов якась модна хрінь». Але й пробувати все підряд, що кожному на думку спаде цього тижня - теж не дуже продуктивний підхід.

А без використання, чисто з доків, зрозуміти що до чого — це неможливо. Реакт у себе в доках не пише “робить зручними не тількі хороші, але й погані рішення”, Джанго не пише “ваші розробники не будуть розуміти, що вони роблять с БД”, Нода не пише “пам’ять буде текти, але логіка буде текти ще гірше”, і так далі.

Не бачу, що з цим можна зробити, окрім прокачувати інтуіцію на технології і вчитися розуміти наслідки від тредоффів, зроблених в тих чи інших інструментах.